Дівочий виноград – це красива декоративна ліана з листям різної форми, що змінює в кінці літа своє забарвлення із зеленого на відтінки жовтого і червоного. Висота рослини може досягати 30 м. Зазвичай її застосовують для вертикального озеленення фасадів будинків і дачних альтанок, формують незвичайні живі огорожі. Багатьох садівників цікавить, а як розмножити дівочий виноград?
Коли розмножувати
Час, коли найкраще розмножується і повинен бути посаджений на ділянці кущ, не обмежується певними рамками. Процедуру проводять як навесні, так і в осінній період. Досвідчені садівники радять розводити і висаджувати дикий виноград у вересні – жовтні.
Оскільки в цьому випадку рослина встигне до приходу зими адаптуватися до нового місця, і тоді влітку зможе почати активно рости і розвиватися.
Вибір місця та грунту
Оптимально вибирати для посадки рослини місця навколо альтанок, над садовими доріжками або вздовж парканів. Потрібно завчасно підготувати надійні опори. Нерідко виноград використовують в якості прикраси для фасадів будівель. Але його потужна коренева система здатна зруйнувати фундамент, а також пригнічувати ріст інших культур. Ліани здатні порушувати цілісність покрівельного матеріалу, а опале листя забиває водостік.
Культуру краще висаджувати не в західній чи північній стороні саду, щоб листя не було дрібним. Чагарнику виділяють добре освітлену сонцем ділянку. Сприятливими грунтами для вирощування вважаються піщані, добре пропускаючі повітря.
Перед посадкою вносять органіку (компост, перегній або торф), а також мінеральні підгодівлі (суперфосфат). Землю заздалегідь перекопують на глибину до 80 см так, щоб верхній і нижній шар помінялися місцями.
Способи розмноження
Самостійне розмноження багаторічного дівочого винограду, що нагадує деревоподібну ліану, можна провести декількома способами. Материнську рослину вдається розвести живцями, відводками та насінням. Далі розповімо про кожній з них більш докладно.
Живцями
Розмноження дівочого винограду живцями проводиться з середини весняного періоду до самої осені. Саме розведення не складне навіть для початківця садівника. Для живцювання слід правильно нарізати посадковий матеріал. При розмноженні дівочого винограду зеленими живцями до середини червня вибирають торішню лозу з міцною деревиною.
Використовують ту її частину, в вузлах якої є вусики і 2-4 повноцінні бруньки. Тоді процес вкорінення саджанців пройде легше.
Коли кора у основи стає грубішою, живці разом з частиною материнського відростка зрізають і садять у обраному місці. Саджанець поміщають в лунку глибиною до 15 см з дренажем з перегною і компостної землі, після чого поливають.
Відстань між кущами в ряду повинна скласти до 2 м. До повного вкорінення відростка знаходяться в квіткових горщиках діаметром і висотою близько 20 см, в яких і висаджуються. На постійне місце майбутні чагарники пересаджують через 1 рік.
Розмноження дівочого винограду живцями проводиться з середини весни.
Відводками
Крім розмноження живцями, нові рослини можна отримати і за допомогою відводків. Необхідно відібрати життєздатні пагони з молодим листям і зеленими бруньками. Далі, діждавшись весняного тепла, посадковий матеріал поміщають в поглиблення.
Здоровий батіг не потрібно відрізати від материнської культури. У пухкій землі робиться лунка глибиною до 5 см. Не слід вирівнювати ліану – її поміщають в канавку в тій же формі, в якій вона знаходиться.
Батіг слід притиснути до поверхні шпильками для волосся, після чого прикопати. Далі проводиться полив. Ліану відділяють від материнської рослини і висаджують на постійне місце тільки в серпні – вересні.
Насінням
Збір насіння проводиться восени. Отриманий матеріал позбавляють від м’якоті і шкірки. Для посадки культури насінням їх попередньо загартовують, помістивши на 1 тиждень у вологий субстрат. Також, в залежності від сорту, загартовування може проводитися за допомогою витримування садивного матеріалу на горищі взимку.
Плануючи весняну посадку, насіння піддають стратифікації – ненадовго поміщають в холодильник. Перед садінням у відкритий грунт насіння кладуть у ємність з водою кімнатної температури і залишають там до набухання. Можна додати трохи деревного попелу. Насіння сіють в спеціальні контейнери на глибину не більше 1 см. Коли кожен саджанець зросте до 15-20 см, його можна буде посадити на постійне місце. Не забудьте і про надійну опору для майбутнього чагарнику.
Подальший догляд
Найбільш важливими етапами догляду за диким виноградом є процедури поливу й обрізки.
Також для комфортного розвитку рослини проводять видалення бур’янів і розпушування землі. В пристовбурних кіл створюють мульчу, використовуючи перегній, торф або компост. По закінченні зими з чагарнику видаляють сухі, пошкоджені і занадто довгі пагони, а також підморожені кінчики.
Формування скелета куща проводиться в перші роки після посадки. Для формування використовують садовий секатор, вкорочуючи основні пагони на 1 м. Бічні пагони слід підв’язувати, знімаючи фіксацію тільки після їх повного одеревіння.
Для підтримки форми потрібна щорічна санітарна обрізка. В процесі робіт зрізають ослаблені та пошкоджені пагони, а ще ті, що заважають нормальному росту крони. Якщо вчасно не проводити обрізку, швидкозростаюча ліана буде недоглянутою.
Для помірного поливу (не більше 3-4 разів) кожного куща знадобиться 1 відро води. У літній період при наявності спекотної погоди зростає частота поливів. У червні рослину потрібно підгодовувати нітрофоскою, а коли вона піде в ріст – комплексними препаратами.
