Укладка ламінату своїми руками – покрокова інструкція. Відео

У 14 кроків ми описуємо, як укласти ламінат своїми руками – покрокова інструкція. Відео. Які матеріали та інструменти нам знадобляться? Що нам робити та з чого почати?

Укладка ламінату – крок 1. Де його можна розмістити?

Підлогу з ламінату  можна укладати самостійно. Підлога готова до використання негайно. Їх можна розміщувати в приміщеннях, які не піддаються впливу тривалої вологи. Вони не використовуються у ванній або пральні або поза будинком.

Залежно від призначення приміщення, панелі підбираються по стійкості до стирання покриття, дотримуючись рекомендацій виробника. Клас використання від AC3 до AC5. Деякі панелі ламінату також можна встановлювати на низькотемпературному підігріві підлоги (він повинен бути спеціально маркований виробником), за умови, що передбачена відповідна підкладка для забезпечення хорошої теплопровідності.

Укладка ламінату – крок 2. Готуємо основу

Основою для ламінату можуть бути майже всі типи підлоги, якщо вони досить рівні і стійкі. Тому ламінат можна укладати на старі, пошкоджені підлоги з плиткою або облицюванням ПВХ, дошками, паркетом або бетонною стяжкою.

Тонкі килимові покриття з синтетичних волокон можуть утворювати основу, якщо під ними створюється шар вологоізоляції. Товсті вовняні покриви потрібно зняти, оскільки в разі попадання вологи – під щільною кришкою ламінату може з’явитися цвіль. Сирий бетон слід ґрунтувати, щоб уникнути проникнення пилу в приміщення. Для свіжої стяжки їх вміст вологи не повинно перевищувати 2% (цемент) і 0,5% (ангідрит).

Для підлоги, з дощок слід запланувати перпендикулярну до них систему укладання ламінату – яка надасть жорсткість покриття. Нерівність основи не повинна перевищувати 2 мм на метр. Більші поглиблення потрібно вирівняти матеріалом, що підходить для даного типу основи (вирівнювальний розчин, шпаклівка для дерева), а виступи шліфуються. При використанні більш товстого підшерстя допустима нерівність може бути більшою, але не перевищувати 4 мм / м.

Укладка ламінату – крок 3. Вимірюємо приміщення

Плануючи самостійне розташування ламінату, нам потрібно визначити, як вони будуть встановлені, враховуючи всі можливі труднощі. В основному вони повинні бути прокладені перпендикулярно до віконної стінки, завдяки чому стики подальших покривних смуг будуть менш помітні. Однак це не є необхідною вимогою, і ви можете визначитися з іншим напрямком, навіть виконати укладку ламінату по діагоналі до стін приміщення.

Також не буде точного вимірювання (в декількох місцях) відстані між стінами, до яких елементи будуть розташовані паралельно. Це дозволить визначити ширину обрізки першого ряду, а також відрегулювати їх на розташування в поглибленнях і біля дверей. При складній формі приміщення ми повинні передбачити придбання більшої кількості матеріалу на 5-10%, ніж це виходить з поверхні підлоги, оскільки частина панелей буде відходами

Укладка ламінату – крок 4. Ставимо гідроізоляційну плівку

Ламінат на підлозі повинен бути захищений від проникнення вологи з землі, особливо коли вони укладаються на підлогу на землі або над підвалом. Вологість землі може бути викликана не тільки проникненням води, а й конденсацією водяної пари на прохолодному фундаменті, коли стеля над неопалювальним приміщенням недостатньо утеплена.

Вологостійка ізоляція укладається з пароізоляційної плівки, згорнутої з рулону і з’єднується з перекриттям на 10-15 см. На поверхах, що загрожують зволоженням, з’єднання смуг фольги слід додатково ущільнити скотчем. Ви також можете вибрати композитну підкладку – вологостійку плівку в поєднанні з ізоляційним шаром, – що дозволяє легко підготувати підкладку

Укладка ламінату – крок 5. Закладаємо основу

Для вирівнювання підлоги та покращення звукоізоляції підлогового покриття використовуються різні типи матеріалів:

1. Рулонні піни з хвилястою поверхнею –  застосовуються переважно для стандартних вимог;
2. Підкладка з тонких камер або профнастилу –  використовується при укладанні панелей для підлогового опалення;
3. Тонкі килимки з натурального корка або спеціальних важких мінеральних основ – вони  забезпечують хорошу звукоізоляцію, їх також використовують для обігріву підлоги;
4. Товсті підстилки у вигляді плит  – вони ефективно усувають нерівності землі та захищають від поширення ударних звуків. Незалежно від типу підкладки, його завжди укладають за допомогою стиків (без перекриття) і поширюють послідовно по мірі встановлення наступних панелей. Підкладки у вигляді товстих дощок краще укладати рядами, похилими до ходу панелей, – що запобігає можливості перекриття між контактними пластинами під панелями та лінією з’єднувальних панелей

З іншого боку, легкі шпаринки повинні бути склеєні скотчем – це не дозволить їм зісковзнути під час складання ламінату

Крок 6. Необхідні розширювальні шви

Ламінатні панелі  завжди укладаються як так зване плаваюче покриття, яке не може бути постійно закріплене на землі в будь-якій точці, наприклад, за допомогою гвинтування або прибивання цвяхів. Також необхідно створити в кімнаті деформаційні шви зі стін, колон та інших суцільних елементів. Це дозволяє покриттю вільно рухатися при зміні вологості та температури. Ці відстані (шириною 8-10 мм) отримують, розміщуючи прокладки кожні 1 м по всьому периметру підлоги.

Використовуючи пари клинів, ми відрегулюємо зазор під нерівність стіни. Вони повинні підтримувати кожен оздоблювальний елемент у двох точках біля торців. Після укладання підлоги їх знімають. Що стосується панелей з поздовжніми стиками, які потребують постукування, то варто розмістити шайбу під клином, яка захистить штукатурку від пошкоджень. На великих поверхнях, коли довжина однієї сторони перевищує 8 м, використовують проміжне розширення – зазор між панелями, покритими маскувальною смужкою / перехідною планкою

Крок 7. Ставимо перший ряд панелей

Панелі слід витримати не менше 2 днів у цільовому приміщенні перед закладанням. Це особливо важливо взимку, коли замерзлий матеріал йде в нагріте приміщення і вбирає вологу з навколишнього середовища. Пакети елементів залишають у фабричній упаковці, нещільно розкладаючи їх по підлозі. Після розпакування кожну панель необхідно ретельно оглянути та перевірити на предмет пошкоджень, знебарвлення чи дефектів покриття, оскільки після монтажу рекламується лише сам матеріал

Залежно від ширини приміщення – формуємо першу смужку панелей, не звужуючи їх, або вирізаємо на ширину, що дозволяє вставляти останню смугу шириною не менше 5 см. Також потрібно врахувати можливий не паралелізм протилежних стін і виправити ширину першого ряду. Панелі укладаються ключем (виступаючий нижньою частиною з’єднання) у напрямку установки наступних планок і з’єднуються поздовжньо.

Ми вирізаємо останній модуль підряд, але він не може бути меншим за 40 см. Якщо це інакше, ми скорочуємо першу панель у рядку відповідно. Вирізаний шматок останнього елемента буде використаний перший у другій смузі. Під час різання на довжину слід пам’ятати, що ми вкорочуємо панелі лише з одного боку – двостороннє різання унеможливить з’єднання середньої частини й не буде придатною для використання (утворення відходів).

Оскільки поздовжні стики панелей повинні взаємно зміщуватися послідовно рядами не менше ніж на 30 см, відрізані шматки не завжди можна використовувати, і їх потрібно відкласти для встановлення в іншій частині підлоги

Крок 8. З’єднуємо елементи

Спосіб з’єднання панелей залежить від конструкції замків, а її опис має бути включено в інструкцію з монтажу виробника. Тому техніка з’єднання буде різною і може зажадати використання додаткових інструментів. Поперечне з’єднання модулів майже завжди однакове – після нахилу на 10-15 градусів і приєднання замків досить опустити панель, притискаючи її до інших. Коли замок клацає, стик повинен створити рівну і гладку поверхню без видимого і помітного зазору.

Однак способи виготовлення поздовжніх стиків різноманітні і полягають у:

• обробці панелі;
• приєднання наступної смуги поздовжньо з’єднаних панелей;
• натискаючи фіксатор засувки вертикально

Що стосується забитих стиків – окремі ряди повинні бути зафіксовані клином до стіни, а установка останнього елемента в поясі передбачає використання спеціальної санделі. Модулі, з’єднані цілими ремінцями, – вимагають роботи як мінімум двох людей, адже довгу стрічку важко рівномірно зачепити за замками. Найпростіший спосіб – швидке з’єднання, але цей спосіб застосовується лише до певних типів панелей

Укладка ламінату – крок 9. Відрегулюємо останній ряд

Вставка заключної смуги панелей зазвичай вимагає поздовжнього різання циркулярною пилкою. Можна також використовувати лобзик або ручну пилку, але це буде досить трудомістко. Лінію зрізу найлегше позначити, перевернувши ламінат і застосувавши його до стіни стиком. Точки по краях відзначаємо олівцем – збігаючись з краєм вже покладених панелей ламінату –  і після переміщення їх по ширині розширення (8-10 мм) проводимо лінію різу

Таким же чином звужуємо наступні елементи, розміщуючи їх один за одним – через позначені проміжки часу – в місцях їх подальшої установки. Останній ряд може зажадати використання санделі, оскільки пальці не стикаються між панеллю і стіною

Укладка ламінату – крок 10. Покладіть панелі навколо труб

Укладка ламінату  на порозі відкривання дверей та їх пристосування, наприклад, до радіаторних труб, що виступають на підлогу, пов’язане із збігом елементів покриття. По контуру каркаса повинен утворитися розрив. Що стосується дерев’яних дверних рам, проблему можна вирішити, підрізавши її на висоту ламінату, залишивши невеликий зазор над фінішним шаром.

Правильно оброблена панель ставиться під дверний каркас, а з’єднання з рештою підлоги робиться як склеєне, після зняття виступу замка. Різати дверну раму буде непросто, і ми досягнемо набагато кращих результатів, використовуючи багатофункціональний електроінструмент (коливальну фрезу, вібруючий мультиінструмент). Для металевих дверних рам або якщо ви не хочете скорочувати дверну раму, використайте контурний шаблон для копіювання контурів, він допоможе намалювати форму рами, щоб сформувати розширювальний шар уздовж усього контуру. Після вирізання отриманий проміжок можна замаскувати акриловою масою обраного кольору.

Також складно влаштовувати ламінат на підлогу, коли труби центрального опалення виступають з підлоги. Суміжну панель потрібно правильно розрізати, переміщуючи положення труб до необхідних вирізів. Отже, ми ставимо елемент до труб, відзначаємо їх відстань, а потім встановлюємо відстань до розташованого ряду ламінату. У розміченій зоні просвердлюємо отвори діаметром на 15-20 мм, більшими за труби, і вирізаємо до краю панелі. Вставивши його, закриваємо виріз, приклеюючи видалений фрагмент. Прохід труб через підлогове покриття маскується накладними кільцями

Укладка ламінату – крок 11. Закріплюємо плінтуси

Закладена підлога вимагає встановлення обрамлення у вигляді плінтусів, які також покриють деформаційні шви. Залежно від типу плінтусів, спосіб їх кріплення змінюється, але ми завжди кріпимо їх лише до стіни, а не до підлоги:

• шпоновані вагонки та декоративна фурнітура з ПВХ
• їх легко зібрати; наприклад, електричні дроти можна заховати в плінтусах. Вони складаються з двох частин: смуга, прикручена до стіни, і маскувальна вставка; арматура вставляється на засувки, їх використовують для покриття кутів і кінців панелей;
• дерев’яні та дерев’яні планки
• найчастіше встановлюються на болтові гачки, що дозволяє їх легко демонтувати, наприклад, під час фарбування стін. Їх також можна склеїти і «запечатати» на стику стіни акриловою масою

Крок 12. Перехідна планка

У дверях або в місцях, де різні види підлогових покриттів стикаються – нам потрібно покласти маскувальні смужки, які в той же час покривають необхідну дилатацію і забезпечують, щоб панелі ламінату могли вільно рухатися. Вони кріпляться до землі за допомогою настінних пробок. Кріплення невидиме і принаймні теоретично відривне. Рейки можна укладати на стику покриттів рівних або з різницею висоти до приблизно 15 мм.

Монтаж дуже простий – після розрізання їх на необхідну довжину в землі просвердлюють отвори для дюбелів, в кількості, що відповідає прикріпленим елементам, а після вставляння головки гвинтів у паз перехідної планки і розсуваються в залежності від відстані дюбелів, кріплення рівномірно забиваються ґумовим молотком

Укладка ламінату на підлогу. Покрокова інструкція. Відео

Крок 13. Матеріали

Купуючи панелі, ми повинні звернути увагу на їх клас користування, товщину та прийнятність для укладання підлогового опалення. Кількість матеріалу повинна включати приблизно 5% відходів або випадкових пошкоджень. Панелі продаються у повній фабричній упаковці (упаковках) із заданою покривною поверхнею.

Відповідно до вимог, нам також потрібно придбати вологовідштовхуючу плівку та фундамент у вигляді рулонної піни або дощок або замінити їх пароізоляційним і глушильним складом. Крім того, корисним буде скотч і невелика упаковка клею для деревини. Як завершальний штрих до підлогового покриття знадобляться плінтуси, які підходять за кольором до ламінату. Залежно від їх типу можуть знадобитися кріплення, кутики та контактний клей, а також акрилова маса. Для установки в поріг вам знадобиться перехідна планка з окисленим покриттям або покрита декоративною фольгою

Крок 14. Інструменти

Для укладання ламінату своїми руками вам знадобляться вимірювальні інструменти – кутник, мірна стрічка/ рулетка, 1-2-метровий водяний рівень / васерваґа – а також інструменти для різання та складання. Циркулярна пилка з дрібним розширювальним різом дозволить зручно поперечно і поздовжньо різати. Лобзик також буде корисний для непрямих розрізів. Торцева пила – швидке та безшовне різання на довжину, особливо коли у нас є велика площа підлоги.

Звичайно, при монтажі плінтусів не обійтися без набору свердел для бетону і дерева. Розширювальні шви будуть забезпечуватися пластиковими клинами, розташованими парами в кількості, адаптованому до укладеної поверхні. Для укладки ламінату може знадобитися профільований блок (захищає краї від пошкодження під час постукування) та затискач, що дозволяє втиснути модуль у зазор зі сторони стіни