Як стверджують історики, вперше клей люди почали робити в епоху неоліту. Тоді з цією метою застосовувалися кістки тварин. Що-небудь склеювати людству потрібно було завжди, не дивно, що був придуманий такий простий, але при цьому надійний склад, як клейстер. Зараз у продажу дуже багато всіляких клейових сумішей. Крім того, сьогодні мало хто утеплює вікна традиційно — паперовими смужками, адже є сучасні ущільнювачі і самоклеючі стрічки. Здається, що клейстер пішов у минуле, став непотрібним.
Хіба що при створенні виробів з техніки пап’є-маше його використовувати, в тому числі, роблячи новорічні іграшки своїми руками. Але насправді у клейстера і зараз є своя сфера застосування і багато шанувальників.
Є кілька причин, чому клейстер як і раніше утримує позиції популярного клею:
- Це дуже дешево! Якісний клей для шпалер може коштувати чимало, господарі вирішують заощадити.
- Це абсолютно екологічно чистий склад, ні краплі хімії і шкідливих речовин.
- Клейстер цілком надійний. Спробуйте відірвати старі шпалери, наклеєні ще бабусею, переконайтеся самі.
- На поверхні не залишаються сліди. Якщо клейстер виступив за краї смужки шпалер, його досить просто стерти сухою серветкою.
- Рецептів багато. Можна вибрати оптимальний, універсальний варіант з борошна або крохмалю.
- Зробити клейстер на кухні зможе кожен, це завдання під силу навіть дитині.
- Купований клей може закінчитися в процесі роботи, не бігти ж в магазин! Зробив клейстер і закінчив поклейку шпалер.
Але у клейстера є і мінуси:
- Зберігається дуже недовго. Швидко починає скисати, з’являється неприємний запах. Використовувати склад потрібно відразу після заварювання, в той же день, залишати навіть на ніч не варто.
- Клейстер, виготовлений з натуральних продуктів, люблять бактерії і мікроорганізми.
- Параметр вологостійкості відсутній. Якщо не використовувати ПВА, то водостійкість клейстеру не досягне навіть 5%.
Для виготовлення клейстера підходить звичайне пшеничне борошно, бажано низького сорту, в ньому більше клейковини. Борошно обов’язково просівається, додається вода, суміш розмішується, щоб не було грудочок. Як консервант додається столова ложка дрібної солі,
Екстра, але можна і без неї. Вариться склад на повільному вогні в каструлі, відходити не можна, доводиться постійно помішувати. Як тільки початок кипіти – готово. Для посилення клеючих властивостей в клейстер можна додати половину тюбика ПВА.
Використовується клейстер в холодному вигляді, вже після того, як охолоне.
З крохмалю клейстер можна зробити без варіння. На 100 грамів крохмалю потрібно дві склянки холодної води, все ретельно перемішується. Потім необхідно додати ще півсклянки гарячої води і дати складу постояти хвилин 5. Такий клейстер підходить для поклейки паперових і вінілових шпалер.
Правильний клейстер виходить драглистим, без грудок, практично прозорим. Мало хто знає, що для побілки дерев теж можна використовувати клейстер. В такому випадку до 10 столових ложок мучного клейстера додаються 2,5 кілограма крейди і 10 літрів гарячої води. Така побілка краще лягає на стовбури і довше тримається.
В процесі охолодження клейстер стає більш густим, щільним. Якщо склад вийшов надто густим, незручним для використання, його просто розбавляють окропом. Ідеально розмішати борошно або крохмаль з водою допоможе міксер, в процесі варіння бажано використовувати віночок для збивання, в крайньому випадку вилку.
