Виробники і споживачі ПВХ вікон часто стикаються з такою фізичною проблемою, як конденсат. Він утворюється в результаті різниці температур в приміщенні і на вулиці. В процесі конвективного теплообміну, холодне повітря опускається в нижню частину міжскляного простору. Нижня частина і кути склопакета є проблемними місцями, вони самі холодні частини віконних конструкцій.
Наслідки утворення конденсату – це неприємний естетичний вигляд, так і можливе утворення грибка між стекол, небажане зволоження будівельних конструкцій.
Територіальні Будівельні Норми встановлюють обмеження температури житлового приміщення в +20°С, нижче якого температура взагалі не повинна опускатися. Якщо ж температура в приміщенні нижче необхідної — відбувається утворення конденсату. У такому разі необхідно перевірити роботу опалювальної системи.
Міжнародні стандарти ISO дозволяють тимчасове незначне утворення конденсату. Але згідно ГОСТ 24866-99 випадання конденсату внизу віконної конструкції є несприятливим чинником, так як призводить до погіршення експлуатаційних характеристик вікон.
Чинники, які призводять до утворення підвищеної вологості:
- Низька інтенсивність повітрообміну (випадок надто ущільнених вікон), в результаті чого може бути порушена природна циркуляція повітря в приміщенні.
- Нещодавно завершене будівництво. Після закінчення будівельних робіт, конструкції можуть зберігати вологу до 2 років.
- Особливості проживання (сушіння речей на підвіконні, оранжерея поблизу вікон).
- Склопакет має низький опір теплопередачі.
- Порушення ГОСТ 30674-99, в частині пунктів 5.9.5 або 5.9.6 – невідповідність отворів — водовідвідних та вентиляційних. У цьому випадку виробник виготовляє вікна з водовідвідними отворами площею 5х20 мм, замість вентиляційних отворів для сушіння площею 5х10 мм
- Встановлено неякісний або нестандартний ущільнювач, що веде до продуванню вікон.